Щодо нашої психіки закон балансу діє, дещо по іншому.
Будь-яка травма (зазвичай дитячого віку) пов’язана з певними рисами характеру, , проявами дитини в зовнішньому світі може натикатись на заборону чи осуд близьких для неї людей. І чим інтенсивніша реакція збоку близьких ,тим болючіше для дитини.
Це веде до сильного подавлення певних емоцій чи проявів тому, що виникає страх відчути біль минулого. В результаті психіка компенсує подавлену емоцію чи реакцію протилежною, але дуже (надмірно) проявленою.
Наприклад: дитина була весела, комунікабельна, але це критикували її батьки ( через свою некомунікабельність та стид). В результаті заборони такої поведінки, у дитини розвиваються протилежні риси – замкнутість, відсутність бажання або страх спілкування, самотність.
Чи дитина була щедрою, але через травми пов’язані з щедрістю та порівняням з іншими, дитинає стає скупою.
Звичайно це задачі Душі, які має пропрацювати людина, а родові навантаження (батьки, близькі люди)створюють нам необхідні умови для цього. І якщо брати глибше, в основі цих процесів, травм часто лежать наші реінкарнаційні недопрацювання.
Якщо звернути увагу на надмірно проявлену рису в людині, то можна знайти задавлену протилежну рису і ситуацію в якій відбулась травма, неприйняття цієї риси близькими.
Чим більше таких травм, тим більше подавлених рис, емоцій, особливостей,
тим дальше людина відходить від себе справжньої.
Важливим є пошук та усвідомлення, які ж риси, особливості були подавлені, і в яких ситуаціях це відбулось. Це дасть можливість поступо звільнити заборонене і подавлене, і наблизитись, повернутись до себе справжнього.
Дмитро Дутковський_цілитель_енергет
Тел:+380677575364
