Якщо в людини немає віри в себе і віри в те, що сам Бог в неї вірить, – їй надто важко змінити своє життя. Вона просто не зможе нічого зробити, що виходить за рамки її звичного способу мислення, її внутрішнього рабства.
Це внутрішнє рабство призводить до залежності від обставин. І тоді обставини керують людиною, а не навпаки…
Щоб дійти до мислення поза рамками, поза системами, – потрібно вірити в себе! Вірити собі.
Інакше з жодного рабства не вийти!
• Ні з рабства, яке стосується думки оточення.
• Ні з рабства перфекціонізму (який часто заважає займатись справою серця).
• Ні з рабства маніпуляцій. Їх багато. Використовуючи маніпуляції, побудовані на неприйнятті, ворожнечі, ненависті та страху, можна керувати масовою свідомістю як завгодно…
• Ні з рабства свого минулого досвіду, травм, уявлень про себе та своє місце у житті.
• Ні з рабства матеріальності… Я в жодному разі не закликаю нехтувати матеріальністю. Це важлива і дуже знакова частина людського життя. Та матеріальністю потрібно навчитись керувати, таким чином стаючи над нею. Інакше матеріальність керуватиме людиною, вводячи її в залежність. І тоді з’являється страх втрати грошей та майна; тривога, накопичення чи навпаки марнотратство.
Є скільки завгодно варіантів рабства.
Людина рано чи пізно просто зобов’язана усвідомити, що її Душа знаходиться над всіма ангельськими ієрархіями, над всіма світами! Вона є частинкою самого Бога і послана Ним на Землю, щоб приумножувати Світло, а не гинути в темряві. Не просто послана, а вже Є Його дочкою чи сином!
Без усвідомлення цього неможливо розкрити в своєму серці Вс-Вишнього, неможливо стати над обставинами, неможливо подолати внутрішнє відчуття нікчемності, недостойності та безпорадності. Неможливо перемогти скепсис, сарказм, гнів, претензії на інтелектуальність… Це все наслідки болю. Не любові. А болю.
Тож якщо твоя ВІРА міцна – все буде для тебе.
Але спочатку віра – а потім все!
Юлія Дожджанюк
