Я б хотіла бути менш чутливою. Менш ранимою. Я б хотіла не зважати на багато речей. Вміти махнути рукою, розвернутись і піти. Хотіла б знати, хто правий, а хто ні. На чиїй стороні правда. І бути впевненою, що так воно і є.
Я б хотіла не чути болю інших. Не знати, як їм. Я б хотіла, щоб не боліло мене.
Я б хотіла бути більш жорсткою. Пофігістичною. Напевно, я була б сильніша тоді.
Я б хотіла вміти скручувати свою чутливість… і це тоді, коли є мода на розвиток її в собі.
Але саме моя чутливість робить мене обережною і тактовною в роботі з іншою людиною. Саме вона мені допомагає не ліпити свою правду і свою точку зору, куди не треба.
Моя чутливість розкриває мені світ іншої людини як територію недоторканої краси, де потрібно бути бережною з ніжним квітником її Душі.
Я б хотіла… але я дякую своїй чутливості і собі, що до цього часу я не відмовилась від неї.
Хоч інколи приходиться закриватись в собі, щоб поберегти своє серце. І саме це дозволяє мені берегти серце інших.
Юлія Дожджанюк
Майстер моделювання карми. Цілитель. Психотерапевт.
