Чому так важливо досліджувати і знати себе?

На одній з консультацій з моєю постійною клієнткою ми торкнулись теми хвилювання перед важливою зустріччю.
Це зрозуміло. Більшість з нас хвилюється перед такими подіями. Але є один нюанс.

“Знаєш, – сказала я молодій жінці, – напевно, немає такої теми чи сфери, яка б не була тобою досліджена в терапії. Принаймні ми точно з багато чим працювали, і ти вже знаєш що тобою керує, як і на що ти реагуєш, чого прагнеш. Знаєш свої найкращі і не найкращі риси. Вмієш прислУхатись до себе. Знаєш, де втрачаєш з собою контакт. І це знання про себе якраз є те стабільне, на що ти тепер можеш опиратись в цій зустрічі. Ти і твоє знання себе – твоя основна опора”.

Поясню.
Якщо людина знає себе достатньо поверхнево, тоді вона дуже залежна від обставин, інших людей, суспільної думки.
Вона попливе туди, куди подує вітер і навряд чи веслуватиме в потрібному для себе напрямку. Бо ж свій напрямок – це теж знання себе (почуттів, бажань і потреб).

Виходить, коли людина пізнає себе і відкриває себе для себе ж, тоді і зрозуміліше стає, чого саме вона хоче від життя (чи від важливої зустрічі).

Веслуючи човном свого життя, знання про себе стає орієнтиром, компасом і захистом від несподіваних перепон та чужих маршрутів.

І навіть якщо все піде не за планом, – ви в себе є, ви в себе залишитесь й надалі. Цей факт

– робить міцнішою землю під ногами;

– зменшує тривогу перед важливими зустрічами;

– дає можливість творчо пристосовуватись до обставин, які часто змінюються;

і НАЙВАЖЛИВІШЕ:

– допомагає якомога менше витрачати часу на зраду себе.

Тому вивчайте себе ретельно.
Це найважливіше знання з усіх наукових знань.

Юлія Дожджанюк