Часто люди, які багато і постійно піклуються про інших, самі потребують піклування

Часто люди, які багато і постійно піклуються про інших, самі потребують піклування.
Часто люди, які здебільшого мовчать і слухають, більше за інших потребують виговоритись.
І які багато відчувають інших десь потайки хочуть, щоб відчули і їх…

Інколи несвідомо ми даємо іншим людям те, чого самі з різних причин недоотримали. В цьому є приховане прохання про допомогу. Але от проблемка: навряд чи спрацює…

Якщо уявити собі, що хоча б частину тієї енергії людина спрямує на себе? Як зміниться її життя?

Якщо вона більше попіклується про себе, ніж зазвичай (або попросить близьких про це)?

Якщо людина почне говорити, проговорювати свій біль, незважаючи на те, що багато хто захоче, щоб вона замовкла (бо самі не виносять свого власного болю)? І для цього будуть соромити, звинувачувати, відвертатись, уникати… тільки щоб не помітити в собі щось схоже.
Але коли довго мовчиш, щоб нікого не ранити, то й багато назбирується. І воно справді має руйнівну силу.

А якщо хоча б частинку своєї чуттєвості і тактовності подарувати собі? Бути з собою “gentle”. Бути ніжними і розуміючими.
Що тоді?

Не доказувати свого права на любов.
Не робити того, від чого втомились.
Не боятись вчасно піти.
Не зраджувати себе.
Не відмовлятись від свого права на матеріальність.
Не боятись проявитись.
Не служити. Не страждати.
Не чекати вибачень чи вдячності…

Що б тоді було?

Юлія Дожджанюк
Майстер моделювання карми.
Цілитель. Психотерапевт.

Запис на консультацію за тел.: +380671784971