Вчора випадково зустріла подругу. Я добре знаю її ситуацію і те, як їй доводиться зараз непросто. Тож ми йшли дорогою і говорили.
– Про те, що ми всі проходимо уроки і що всі уроки хороші навіть якщо поки що боляче.
– Про те, що все, що ми хочемо – рано чи пізно збувається. Навіть через років 10. Ми робимо замовлення – і отримуємо. Інколи забуваючи про це.
– Про те, що навіть якщо я не згідна з її вибором, я все ж не осуджую її і люблю так само.
– Про те, що ми хвилюємось за дітей, а вони такі мудрі! Дивишся їм в очі – а там є все і навіть більше. Цілителі наших зранених Душ. Знають більше, ніж ми уявляємо.
– Про матеріальне. Професійне. Духовне.
І коли прийшов час прощатись, я просто озвучила те, що опустилось в ту мить в мою свідомість для неї.
“Все, на що ми можемо опиратись – це лише віра. Ніщо не є таким надійним в цьому світі. Це знання мені ніхто не розповів, не нав’язав, не переконав.
Кожне слово, яке я зараз скажу, я прожила на власному досвіді.
Все, на що ми так звикли опиратись, – нестійке, ілюзорне і тимчасове. Все. Стосунки, робота, зв’язки, гроші, логіка, правила, висновки, стабільність, гарантії… Сьогодні так – завтра по-іншому. Єдине, що не є ілюзією – віра! І це все, що в нас насправді є”.
Це не релігія.
Це не ритуали.
Це не традиції.
Це ВІРА. Все, що в нас є.
І не важливо, чи це особисті зв’язки зі Вс-Вишнім, чи з собою (бо це одне і те ж)… бо лише на вірі ми всі тримаємось. Розуміємо ми це, чи ні.
Віра – це не смиренність, не рабство, не плазування на колінах, не самобичування, не поклони!
Віра – це бути дитиною Вс-Вишнього і вірити в себе, вилазити з маніпуляцій, будувати своє життя з нічого, даючи собі нарешті шанс рости і творити, мати свободу волі, падати і підніматись, ПОМИЛЯТИСЬ, вчитись.
Він не карає! Не проганяє! Не ігнорує!
Ми з цим самі прекрасно справляємось, а потім проектуємо це на Нього і вчимо дітей, що “Бог карає”.
На днях ще одна моя клієнтка виконувала завдання – писала листа до Бога.
І там була фраза “Хочу, щоб Бог мене прийняв і полюбив”. Ця фраза – це наслідки великої брехні. Брехні самим собі. Брехні століттями. Брехні, що Він злий, байдужий і жорстокий. А насправді людина сама до себе така.
Колись прийшов до мене син зі школи і сказав *тоді він навчався лише в першому класі*: “Вчителька сказала, що ми грішні і що Бог нас покарає за гріхи”. Син був наляканий, він плакав.
Я тоді взяла себе в руки (бо дуже злилась на вчительку) і змогла донести йому, що Бог нікого не карає, він лише любить. Йому нічого від нас не треба, хіба лише, щоб ми були вільні і щасливі.
Потім забрала сина з тієї школи.
Нема чого вперто перекручувати природу ВІРИ.
БО ЦЕ НЕ СТРАХ.
ВІРА – ЦЕ СТЕРЖЕНЬ.
І навіть атеїст, який творить своє життя, живе у злагоді з собою і по совісті, – розкриває в собі Вс-Вишнього, навіть коли зовсім ніколи не молиться.
Бо його життя і його віра в себе – це найщиріша молитва.
Юлія Дожджанюк
Майстер моделювання карми. Цілитель. Духовний наставник. Психотерапевт.
Запис на консультацію за тел.: +380671784971
